1. Словник української мови у 20 томах

фімоз

ФІМО́З, у, ч., мед.

Природжене або набуте внаслідок запальних процесів звуження отвору крайньої плоті.

Справжнім фімозом можна вважати лише такий ступінь звуження крайньої плоті, коли з'являється утруднення в сечовипусканні і затримка сечі (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фімоз — фімо́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фімоз — -у, ч., мед. Природжене або набуте внаслідок запальних процесів звуження отвору крайньої плоті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фімоз — ФІМО́З, у, ч., мед. Природжене або набуте внаслідок запальних процесів звуження отвору крайньої плоті. Справжнім фімозом можна вважати лише такий ступінь звуження крайньої плоті, коли з’являється утруднення в сечовипусканні і затримка сечі (Хвор. дит. віку, 1955, 196). Словник української мови в 11 томах