фінікійці
ФІНІКІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. фінікі́єць, і́йця, ч.; фінікі́йка, и, ж.), іст.
Народ, що становив основне населення Фінікії.
Міфологія давніх фінікійців.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фінікійці — -ів, мн. (одн. фінікієць, -ійця, ч.; фінікійка, -и, ж.), іст. Народ, що становив основне населення Фінікії і Карфагену. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фінікійці — Семітський народ, що населявав від початку III тис. до н.е. Фінікію та її колонії (в тому числі Карфаґен). Універсальний словник-енциклопедія
- фінікійці — ФІНІКІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. фінікі́єць, і́йця, ч.; фінікі́йка, и, ж.), іст. Народ, що становив основне населення Фінікії. Словник української мови в 11 томах