фінішувати
ФІНІШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.
1. Приходити до фінішу (у 2 знач.).
Останні слова вже стосувалися Хівісайда, який фінішував першим у своєму забігу (В. Собко);
Дворазовий олімпійський чемпіон .. знову довів, що він – найсильніший спринтер планети: .. наш земляк утретє завоював золоту медаль чемпіона Європи в бігу на 100 м, фінішувавши з часом 10,27 сек (з газ.).
2. Проходити у фініші (у 3 знач.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фінішувати — фінішува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- фінішувати — [ф'ін'ішуватие] -уйу, -уйеиш Орфоепічний словник української мови
- фінішувати — Кінчати, викінчувати, викінчити, повикінчувати, докінчувати, докінчити, подокінчувати, закінчувати, закінчити, позакінчувати, покінчувати, покінчити, скінчувати, скінчити, поскінчувати, укінчувати, укінчити, повкінчувати Словник чужослів Павло Штепа
- фінішувати — Ую, -уєш, недок. Депресувати, впадати в розпач. Чого ти фінішуєш: все виправиться, потерпи. Словник сучасного українського сленгу
- фінішувати — -ую, -уєш, недок. і док. 1》 Приходити до фінішу (у 2 знач.). 2》 Проходити у фініші (у 3 знач.). 3》 перен. Закінчуватися, підходити до кінця. 4》 перен. Завершувати, закінчувати що-небудь (справу, заняття і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- фінішувати — ФІНІШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. 1. Приходити до фінішу (у 2 знач.). Останні слова вже стосувалися Хівісайда, який фінішував першим у своєму забігу (Собко, Стадіон, 1954, 412); Дворазовий олімпійський чемпіон.. Словник української мови в 11 томах