хабарчик
ХАБА́РЧИК, а, ч.
Зменш. до хаба́р.
Чиновницький народ уже не міг без хабарів і хабарчиків (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ХАБА́РЧИК, а, ч.
Зменш. до хаба́р.
Чиновницький народ уже не міг без хабарів і хабарчиків (із журн.).