хавава

ХАВАВА́, виг., діал.

Уживається як присудок за значенням ха́вати.

Коли б мені не полин, то я б тебе задавив, коли б мені не трава, то я б тебе хавава (О. Воропай).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me