хавтурка
ХАВТУ́РКА, и, ж., заст.
Зменш. до хавту́ра.
– І що ж я мав? Яку я втіху мав? За жебраками носити торбу, хавтурки збирати, попихачем їм буть ні за спасибі! (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хавтурка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хавтура. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хавтурка — ХАВТУ́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хавту́ра. — І що ж я мав? Яку я втіху мав? За жебраками носити торбу, хавтурки збирати, попихачем їм буть ні за спасибі! (Л. Укр., III, 1952, 131). Словник української мови в 11 томах