1. Словник української мови у 20 томах

хазяйновитий

ХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ, рідко ХАЗЯЇНОВИ́ТИЙ, ХАЗЯЇНУВА́ТИЙ, а, е.

1. Який добре веде господарство, піклується про нього.

“Що це сталося з моїм Романом? – думала Зінька, пораючись в хаті. – Був хазяйновитий хлопець, сам кидався до роботи без загаду, а теперечки все чогось ніби опинається” (І. Нечуй-Левицький);

Син Демко зріс, гожим та хазяйновитим парубком став (Б. Грінченко);

– Он глянь на своїх братів, на Грицька та Івана. От діти, от милі, слово від їх неправе не почуєш, а робочі, а хазяїновиті! (Панас Мирний);

Через подвір'я – мотузка, на якій випране шмаття: штанці та сорочечка хлопця-підлітка, голубеньке платтячко дівчинки. Всюди видно хазяйновиту господиню (Григорій Тютюнник);

Учитель говорив про хазяйновитого і статечного Прокопа Кандзюбу, який навіть перед смертю думав про громадське (І. Цюпа).

2. Власт. хазяїнові (у 1–4 знач.); хазяйський.

Секретар говорив спокійно, переконливим хазяйновитим голосом (І. Кириленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хазяйновитий — хазяйнови́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хазяйновитий — Господаристий, ґаздовитий, господарчий, статковитий, зап. домовитий; хазяїновитий, хазяйський, хазяїнуватий. Словник синонімів Караванського
  3. хазяйновитий — див. багатий; роботящий; хазяйливий Словник синонімів Вусика
  4. хазяйновитий — [хаз'айновитией] м. (на) -тому/ -т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  5. хазяйновитий — рідко хазяїновитий, хазяїнуватий, -а, -е. 1》 Який добре веде господарство, піклується про нього. 2》 Власт. хазяїнові (у 1-4 знач.); хазяйський. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хазяйновитий — ХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ (який добре веде господарство, дуже дбає про нього), ХАЗЯЙЛИ́ВИЙ, ГОСПОДАРОВИ́ТИЙ, ДОМОВИ́ТИЙ, СТАТКОВИ́ТИЙ, ГОСПОДА́РНИЙ діал. — Що це сталося з Романом? Десь шляється, а овечок не загнав. Він же такий хазяйновитий, робить діло без загаду. Словник синонімів української мови
  7. хазяйновитий — Хазяйнови́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хазяйновитий — ХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ, рідко ХАЗЯЇНОВИ́ТИЙ, ХАЗЯЇНУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який добре веде господарство, піклується про нього. «Що це сталося з моїм Романом? — думала Зінька, пораючись в хаті. Словник української мови в 11 томах
  9. хазяйновитий — Хазяйновитий, -а, -е = хазяїновитий. Її батько-мати, люде з дрібного панства, але чесні, хазяйновиті. Левиц. Пов. 225. Словник української мови Грінченка