хакан

ХАКА́Н, а, ч., іст.

Титул, яким іноді на Сході величали деяких київських князів.

Варто звернути увагу, що у двох писемних джерелах епохи “занепаду” слов'янського життя згадується титул “хакан”, який носили на Русі найдостойніші правителі – Володимир Святославович і Ярослав Мудрий (з наук.-попул. літ.).