халамидро

ХАЛАМИ́ДРО, а, с., розм.

Те саме, що халами́дник.

– Та чий він? – питалися кругом. – Федько, Івана типографчика син. Халамидро, звісне. – Ну й пробий голова .. Ач яке виробляє! Ах ти ж боже наш! (В. Винниченко).