1. Словник української мови у 20 томах

халупина

ХАЛУПИ́НА, и, ж., розм.

Те саме, що халу́па.

[Мотрона:] Краще в халупині, та в своїй! Сонце зійде, у віконце гляне – моє сонце (М. Куліш);

Мешкав він [Анжело] у маленькій халупині й не мав за душею нічого, окрім маленької рябої курочки (з казки).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халупина — халупи́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. халупина — див. дім; халабуда Словник синонімів Вусика
  3. халупина — -и, ж., розм. Те саме, що халупа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. халупина — ХАЛУПИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що халу́па. [Мотрона:] Краще в халупині, та в своїй! Сонце зійде, у віконце гляне — моє сонце (М. Куліш, П’єси, 1960, 146). Словник української мови в 11 томах
  5. халупина — Халупина, -ни ж. = халупа, кое-какая избенка. Шейк. Словник української мови Грінченка