хамити

ХАМИ́ТИ, млю́, ми́ш, недок., розм.

Поводитися як хам (див. хам 2); грубити.

Спіймавши мій погляд, Івась знітився чомусь і спробував удати, що підбирає щось із підлоги: при мені він чомусь ніколи не лаявся і не хамив (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me