хамити
ХАМИ́ТИ, млю́, ми́ш, недок., розм.
Поводитися як хам (див. хам 2); грубити.
Спіймавши мій погляд, Івась знітився чомусь і спробував удати, що підбирає щось із підлоги: при мені він чомусь ніколи не лаявся і не хамив (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me