хамник

ХАМНИ́К, а, ч., діал.

Те саме, що хабни́к.

Наш дідо був лисий і на голові було добре видно рубці. То були сліди ведмежих кігтів. Дідо вівчарив над глибоким і викорчував мало хамнику, зробив копанку і посіяв овес (з переказу).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хамник — див. гущавина Словник синонімів Вусика
  2. хамник — -у, ч., зах. Чагарник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хамник — Хамни́к, -ка м. = хабник. Вх. Зн. 76. Словник української мови Грінченка