хамник
ХАМНИ́К, а, ч., діал.
Те саме, що хабни́к.
Наш дідо був лисий і на голові було добре видно рубці. То були сліди ведмежих кігтів. Дідо вівчарив над глибоким і викорчував мало хамнику, зробив копанку і посіяв овес (з переказу).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me