хамуватий

ХАМУВА́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що хамови́тий.

Толочка так вірила всемогутності своїх чар, що ніна мить не сумнівалася в раптовому й дужому захопленні цього циганкуватого, гарного хлопця. Правда, поводження його, всі манери трохи хамуваті, але ж це тхне оригінальністю й крім того в унісон духу часу (Д. Бузько).