1. Словник української мови у 20 томах

ханаанці

ХАНАА́НЦІ, ів, мн. (одн. ханаа́нець, нця, ч.; ханаа́нка, и, ж.).

Стародавня назва народів Палестини та Фінікії (Ханаану).

[Річард:] Не знав я, батьку, що християнин мусить гордувати створінням божим. Сам Христос ходив до самарян і ханаанців – чим же сі дикуни від тих народів гірші? (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ханаанці — -ів, мн. (одн. ханаанець, -нця, ч.; ханаанка, -и, ж.). Стародавня назва народів Палестини та Фінікії (Ханаану). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ханаанці — ХАНАА́НЦІ, ів, мн. (одн. ханаа́нець, нця, ч.; ханаа́нка, и, ж.). Стародавня назва народів Палестини та Фінікії (Ханаану). [Річард:] Не знав я, батьку, що християнин мусить гордувати створінням божим. Словник української мови в 11 томах