хапальний
ХАПА́ЛЬНИЙ, а, е.
Призн. для хапння, здатності щось хапа́ти (у 1 знач.).
Десь в її [людини] потаємному єстві – у кого на найнижчому поверсі, у кого й поближче – дрімає той самий “хапальний рефлекс”, що на витоках жорстокого природного відбору допоміг йому вижити як виду (Б. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me