хапальний

ХАПА́ЛЬНИЙ, а, е.

Призн. для хапння, здатності щось хапа́ти (у 1 знач.).

Десь в її [людини] потаємному єстві – у кого на найнижчому поверсі, у кого й поближче – дрімає той самий “хапальний рефлекс”, що на витоках жорстокого природного відбору допоміг йому вижити як виду (Б. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хапальний — хапа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хапальний — -а, -е. Стос. до хапання. Хапальний рефлекс — мимовільне захоплення немовлям предмета, вкладеного в його кисть. Великий тлумачний словник сучасної мови