харадж
ХАРА́ДЖ, у, ч.
Податок в країнах Близького та Середнього Сходу, що його стягували за законом шаріату з усього податного населення.
Тільки до Софії звелено привезти десять тисяч возів, повних провіанту для війська .. Але це податки звичайні, згідно з зхаконом шаріату – харадж (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харадж — -у, ч. Державний поземельний податок в країнах Близького та Середнього Сходу, що його стягували у середні віки та нові часи з усього податного населення, на відміну від джизьї, що його сплачували немусульмани. Великий тлумачний словник сучасної мови