характеристичний

ХАРАКТЕРИСТИ́ЧНИЙ, а, е.

Який випливає з характеру кого-, чого-небудь, характеризує (у 2 знач.) когось, щось; характерний.

– Ви, пане.., ніколи нічого не знаєте. Се в вас характеристична прикмета (І. Франко);

Інтелігенція наша й донині не виробила собі ні ідеалів, ні житєвих [життєвих] форм, характеристичних для неї (В. Стефаник);

Пам'ятаю, якось один січовик признався мені, що хтів “украсти” мою фотографію, бо ніяк не думав, що може просто її попросити, не будучи ні свояком моїм, ні нареченим. Дрібний факт, але він здавсь мені характеристичним (Леся Українка);

Характеристичне рентгенівське випромінювання виникає при переході електрона з вищого рівня на нижчий (з наук.-попул. літ.).