харалуг
ХАРАЛУ́Г, а, ч., іст.
Спис зі сталі.
У цій поемі [“Слово про Ігорів похід”] термін “харалуг”, “харалужний” характеризують мечі та списи наших предків (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me