харалуг

ХАРАЛУ́Г, а, ч., іст.

Спис зі сталі.

У цій поемі [“Слово про Ігорів похід”] термін “харалуг”, “харалужний” характеризують мечі та списи наших предків (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харалуг — Харалу́г: — сталь, криця [8] Словник з творів Івана Франка
  2. харалуг — харалу́г іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови