харамаркати
ХАРАМА́РКАТИ, аю, аєш, недок., що і без прям. дод., розм.
Говорити невиразно, нечітко, неясно; бурмотати.
– Іди собі до церкви та там і харамаркай молитви, хоч розпережись. Тут тобі не місце! – крикнув князь до священика (І. Нечуй-Левицький);
– Кажуть, що як принесеш мисочку в церкву, то в той саме час, як піп харамаркає над нею, – Бог і на тім світі становить таку ж мисочку перед душею, і вона тоді їсть (Дніпрова Чайка);
– Читай уважно з толком, а не скачи, як дяк твій харамаркає (Г. Косинка);
Та по молодечи будем Богу молитися, а не по чернечи харамаркати (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- харамаркати — харама́ркати дієслово недоконаного виду бурмотіти зневажл. Орфографічний словник української мови
- харамаркати — Мимрити, БУБОНІТИ, мурмотіти; хамаркати. Словник синонімів Караванського
- харамаркати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- харамаркати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити невиразно, неясно; бурмотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- харамаркати — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- харамаркати — Харама́ркати і хама́ркати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- харамаркати — ХАРАМА́РКАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. Говорити невиразно, неясно; бурмотати. — Іди собі до церкви та там і харамаркай молитви, хоч розпережись. Тут тобі не місце! — крикнув князь до священика (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- харамаркати — Харамаркати, -каю, -єш гл. = хамаркати. Харамаркали дяки. Котл. Ен. ІІІ. 23. Та по-молодечи будем Богу молитися, а не по чернечи харамаркать. Шевч. 246. Словник української мови Грінченка