харапутний

ХАРАПУ́ТНИЙ, а, е, діал.

Чистий, охайний.

Був... чорний, рябий і не харапутний (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харапутний — -а, -е, заст. Охайний, чистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. харапутний — Харапутний, -а, -е Опрятный, чистоплотный. Був.... чорний, рябий і не харапутний. Драг. 320. Словник української мови Грінченка