харло

ХАРЛО́, а, с., лайл., ь, рідко.

Груба, нахабна, жадібна людина, нахаба.

Чортів харло! Я дам тобі роменського табаку понюхать (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харло — -а, ч., розм., зневажл. Морда, пика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. харло — Харло́, -ла м. Ругательное слово. Чортів харло! я дам тобі роменського табаку понюхать. Словник української мови Грінченка