1. Словник української мови у 20 томах

харний

ХА́РНИЙ, ХА́ЙНИЙ, а, е, діал.

Чистий, охайний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харний — Чистий, охайний [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. харний — ха́рний прикметник охайний діал. Орфографічний словник української мови
  3. харний — див. охайний Словник синонімів Вусика
  4. харний — -а, -е, діал. Чистий, охайний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. харний — ОХА́ЙНИЙ (чисто, дбайливо вбраний, прибраний; який стежить за зовнішнім виглядом, чистотою житла тощо), ЧЕПУРНИ́Й, АКУРА́ТНИЙ, ЧЕПУРИ́СТИЙ, ЧИ́СТИЙ, ЧЕПУРКУВА́ТИЙ розм., ХА́РНИЙ діал., ШПЕ́ТНИЙ діал., ШТЕ́ПНИЙ діал., ХУПА́ВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. харний — ХА́РНИЙ, а, е, діал. Чистий, охайний. Словник української мови в 11 томах
  7. харний — Харний, -а, -е Чистый, опрятный. Желех. Словник української мови Грінченка