хартія

ХА́РТІЯ, ї, ж.

1. Стародавній рукопис, а також матеріал (папірус або пергамент), на якому він написаний.

Договір 911 р., як доводять нині, було укладено в Константинополі без попередніх переговорів у Києві і виготовлено на двох хартіях (пергаментах) (з наук.-попул. літ.).

2. У середні віки документ, що засвідчував які-небудь права або привілеї.

[Монтаньяр:] Зреклися ви титулів, привілеїв і хартій паперових лиш на те, щоб хартії неписані дістати (Леся Українка);

// Будь-який документ, що засвідчує певні права, привілеї.

Але поки що, на жаль, спостерігаємо дію іншого принципу: хто не працює, той їсть того, хто працює. І, причому, принцип цей часто-густо освячений параграфами високоелітних вказівок і відомчих хартій (із журн.).

3. уроч. Назва деяких документів, декларацій суспільно-політичного значення.

Дружба, всебічне співробітництво, мир на землі і безпека народів – ці високі слова записані в хартії поріднених міст (з газ.).

(1) Вели́ка ха́ртія ві́льностей – законодавчий акт короля Англії на вимогу повсталих проти нього баронів, який поклав початок обмеженню королівської влади з XIII ст. і який вважається першою неписаною конституцією Англії.

Вихідним моментом для формування державного і фінансового права Великої Британії послужила Велика хартія вільностей (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хартія — ха́ртія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хартія — Грамота, документ, УР. деклярація, акт, едикт, універсал, ОК. програма. Словник синонімів Караванського
  3. хартія — [харт'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. хартія — Грамота, див. чартер Словник чужослів Павло Штепа
  5. хартія — рос. хартия 1. Грамота, політичний документ, що висловлює основні вимоги широкого народного руху (права, привілеї). 2. У середні віки документ, який засвідчував якісь права або привілеї. Eкономічна енциклопедія
  6. Хартія — Ложа, що отримала Хартію на роботи від Великої ложі; користається усіма правами, зокрема, представництвом у Великій ложі. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. хартія — Матеріал для письма (пергамент, папір тощо) Словник застарілих та маловживаних слів
  8. хартія — (англ. carta) 1. матеріал (папірус або пергамент), на якому написано рукопис, а також сам рукопис. За середньовіччя документ, що засвідчував якісь права або привілеї. 2. у сучасному вживанні – назва деяких документів, декларацій суспільно-політичного значення. Економічний словник
  9. хартія — -ї, ж. 1》 Стародавній рукопис, а також матеріал (папірус або пергамент), на якому він написаний. 2》 У середні віки – документ, що засвідчував які-небудь права або привілеї. 3》 уроч. Назва деяких документів, декларацій суспільно-політичного значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. хартія — ха́ртія (від грец. χάρτης – лист папірусу) 1. Матеріал (папірус або пергамент), на якому написано рукопис, а також самий рукопис. 2. В середні віки документ, що засвідчував якісь права або привілеї. 3. В сучасному вживанні назва деяких документів, декларацій суспільно-політичного значення. Словник іншомовних слів Мельничука
  11. хартія — ЗАЯ́ВА (офіційне звернення до кого-небудь з викладом якихось відомостей, положень, думок; документ, у якому їх викладено); ДЕКЛАРА́ЦІЯ (перев. партійна, урядова), ХА́РТІЯ уроч. — Коли хто хоче зробити яку-небудь заяву.. Словник синонімів української мови
  12. хартія — Ха́ртія, -тії, -тією; ха́ртії, -тій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. хартія — ХА́РТІЯ, ї, ж. 1. Стародавній рукопис, а також матеріал (папірус або пергамент), на якому він написаний. 2. В середні віки — документ, що засвідчував які-небудь права або привілеї. Словник української мови в 11 томах