харчотравний
ХАРЧОТРАВНИ́Й, а, е.
Призн. для перетравлення їжі в шлунково-кишковому тракті.
Безоглядне лікування спиртовими настойками домашнього виготовлення, які мають збуджувати нервову та харчотравну системи, підсилюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me