харчотравний

ХАРЧОТРАВНИ́Й, а, е.

Призн. для перетравлення їжі в шлунково-кишковому тракті.

Безоглядне лікування спиртовими настойками домашнього виготовлення, які мають збуджувати нервову та харчотравну системи, підсилюють секрецію залоз шлунково-кишкового тракту (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me