хваління

ХВАЛІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. хвали́ти і хвали́тися.

Поете, не зважай на лестощі народу! Хвалінь і захвату мине хвилинний шум (М. Зеров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хваління — хвалі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хваління — -я, с. Дія за знач. хвалити і хвалитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хваління — ХВАЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хвали́ти і хвали́тися. Поете, не зважай на лестощі народу! Хвалінь і захвату мине хвилинний шум (Зеров, Вибр., 1966, 396). Словник української мови в 11 томах