хваління
ХВАЛІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. хвали́ти і хвали́тися.
Поете, не зважай на лестощі народу! Хвалінь і захвату мине хвилинний шум (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хваління — хвалі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- хваління — -я, с. Дія за знач. хвалити і хвалитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хваління — ХВАЛІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. хвали́ти і хвали́тися. Поете, не зважай на лестощі народу! Хвалінь і захвату мине хвилинний шум (Зеров, Вибр., 1966, 396). Словник української мови в 11 томах