1. Словник української мови у 20 томах

хвать

ХВАТЬ, виг., розм.

Уживається як присудок за знач. хвата́ти¹ і хватну́ти.

Оце, дивись, Пилип товар погнав до водопою, а Пріська – хвать відра! – і собі побігла по воду... (Панас Мирний);

– Маю дудку з бузини, як заграю – ти-ни-ни... – Аж тут підкралася дочка [царя], хвать – і нема дудки. Заплакав Дударик (П. Тичина);

Розбігається хлопчина (Воювать так воювать!). Скочив цапові на спину І за роги цапа хвать! (С. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвать — хвать 1 вигук незмінювана словникова одиниця розм. хвать 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. хвать — див. хап Словник синонімів Вусика
  3. хвать — виг., розм. Уживається як присудок за знач. хватати I і хватнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвать — ХВАТЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хвата́ти¹ і хватну́ти. Оце, дивись, Пилип товар погнав до водопою, а Пріська — хвать відра!... Словник української мови в 11 томах
  5. хвать — Хвать меж. Хвать. «На злодію шапка горить!» — А він собі хвать за голову. Ном. № 11097. Словник української мови Грінченка