хвилево
ХВИЛЕ́ВО, заст.
Присл. до хвиле́вий.
“Навіщо?!” – так, здавалося, і говорили його очі та всі риси обличчя, скривленого гримасою огиди, – навіщо сідати, коли це не для мене, коли я не такий, коли я тут хвилево (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me