хвиленька
ХВИ́ЛЕНЬКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до хви́ля¹ 1, 2.
“Чого вода та така руда, Чи хвиленька збила? Чого дівка та така смутна, Чи мати побила?” (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвиленька — хви́ленька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хвиленька — -и, ж. Зменш.-пестл. до хвиля I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвиленька — ХВИ́ЛЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хви́ля¹ 1, 2. «Чого вода та така руда, Чи хвиленька збила? Чого дівка та така смутна, Чи мати побила?» (Укр. нар. пісні, 1, 1964, 105). Словник української мови в 11 томах
- хвиленька — Хвиленька, -ки, хвилечка, -ки ж. ум. отъ хвиля. Словник української мови Грінченка