1. Словник української мови у 20 томах

хвища

ХВИ́ЩА, і, ж., розм.

Сильний холодний дощ або великий сніг з вітром; снігова буря.

[Кезгайло:] Ну й хвища надворі, нехай їй біс! Січе, плює в обличчя, з ніг валить... (І. Кочерга);

Їхали вони довго, ще більше крутилися та петляли, все ніяк не могли втрапити, куди треба було. Зимовий день короткий – отож і ніч застала їх у полі, хвища знялася (Ю. Збанацький);

Були ж: зима й холодна хвища, Війни смертельний, злий удар... (А. Малишко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвища — див. вітер; дощ; заметіль; негода; холод Словник синонімів Вусика
  2. хвища — -і, ж., розм. Сильний холодний дощ або великий сніг з вітром; снігова буря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хвища — Хви́ща, -щі, -щею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хвища — ХВИ́ЩА, і, ж., розм. Сильний холодний дощ або великий сніг з вітром; снігова буря. [Кезгайло:] Ну й хвища надворі, нехай їй біс! Січе, плює в обличчя, з ніг валить… (Коч. Словник української мови в 11 томах
  5. хвища — Хви́ща, -щі ж. Сильный холодный дождь или снѣгъ съ вѣтромъ. Там така хвища на дворі, шо й собаки поховались. Волч. у. Слов. Д. Эварн. Словник української мови Грінченка