хвітькнути

ХВІТЬКНУ́ТИ, ну, неш, док.

Однокр. до хвітька́ти.

В голоблях гарцювали хлоп'яки. Гаврило підняв правицю з батогом, батіг хвітькнув і впав на моріг, стрельнувуши на всю околицю (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me