хвітькнути
ХВІТЬКНУ́ТИ, ну, неш, док.
Однокр. до хвітька́ти.
В голоблях гарцювали хлоп'яки. Гаврило підняв правицю з батогом, батіг хвітькнув і впав на моріг, стрельнувуши на всю околицю (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me