хеморецептор

ХЕМОРЕЦЕ́ПТОР, а, ч.

Рецептор, що сприймає хімічні подразнення.

Крім ЦНС у комах добре розвинена вегетативна нервова система (ВНС). Органи чуття представлені механорецепторами, терморецепторами, гігрорецепторами, хеморецепторами, фоторецепторами і пропріорецепторами (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хеморецептор — хемореце́птор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови