хибань
ХИБА́НЬ, част. пит., діал.
Хіба.
А ні я тя [тебе] зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька (з народної пісні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хибань — Хибань нар. = хиба. Бо я го не маю, хибань буду мати. Гол. ІІІ. 435. А ні я тя зчарувала, а ні моя ненька, хибань тебе зчарувала сусіда близенька. Гол. Словник української мови Грінченка