1. Словник української мови у 20 томах

хижачка

ХИЖА́ЧКА, и, ж.

Жін. до хижа́к.

У басейн, де мешкала акула, по черзі опускали щити різного кольору. І щоразу, тільки-но з'являвся у воді яскраво-жовтий щит, хижачка, вкрай наполохана, шарахала в найдальший куток басейну... (з наук.-попул. літ.);

* У порівн. Вероніка теж була незвична – в новій коричневій шубці, мов граціозна молода хижачка в далекому пралісі, вона йшла, вигинаючись усім своїм довгим звивистим тілом, йшла зовсім нечутна серед білої тиші новорічної ночі (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хижачка — хижа́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хижачка — -и. Жін. до хижак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хижачка — Хижа́чка, -чки, -чці; -жа́чки, -жа́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. хижачка — ХИЖА́ЧКА, и, ж. Жін. до хижа́к. У басейн, де мешкала акула, по черзі опускали щити різного кольору. І щоразу, тільки-но з’являвся у воді яскраво-жовтий щит, хижачка, вкрай наполохана, шарахала в найдальший куток басейну… (Наука.., 1, 1966, 14); *У порівн. Словник української мови в 11 томах