химорода

ХИ́МОРОДА, и, ж., заст.

1. Дивацтво, вигадка.

[Павло:] Ет! Одним ви миром мазані: обтешетесь зверху тією культурою, приберетеся в ідеальні химороди та й красуєтесь; а дмухни тільки на вас, подряпай трішки, – то такі ж жироїди в ґрунті! (М. Старицький).

2. перев. мн. Те саме, що чаклу́нство.

Хазяїн лежить у перинах і розказує їм: – Ви, – каже, – на одинця ніколи не нападайте. Один ніколи так спроста не поїде, а непремінно [неодмінно] з якими-небудь химородами (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

химорода — хи́морода іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
химорода — див. гидкий; химера Словник синонімів Вусика
химорода — -и, ж., заст. 1》 Дивацтво, вигадка. 2》 перев. мн. Те саме, що чаклунство. Великий тлумачний словник сучасної мови
химорода — хи́мороди гна́ти. Вигадувати що-небудь, говорити щось неприйнятне, незрозуміле і т. ін. Я її раз поспитала на самоті: — У тебе єсть щось важке на серці? Скажи мені.— Тепер,— каже,— піст, дак чого ж химороди гнати! (Ганна Барвінок). Фразеологічний словник української мови
химорода — ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВО заст., ХИ́МОРОДИ заст., ХИ́МОРОДЬ заст. Словник синонімів української мови
химорода — ХИ́МОРОДА, и, ж., заст. 1. Дивацтво, вигадка. [Павло:] Ет! Одним ви миром мазані: обтешетесь зверху тією культурою, приберетеся в ідеальні химороди та й красуєтесь; а дмухни тільки на вас, подряпай трішки,— то такі ж жироїди в грунті! (Стар., Вибр. Словник української мови в 11 томах
химорода — Химорода, -ди ж. 1) Причуда, капризъ. 2) Колдовство. Г. Барв. 326. Да й сміється вражий запорожець. А він химородою химородив. Сказано — каверзники. ЗОЮР. I. 79. З) химороди гнати. Причудничать; колдовать. Тепер, каже, піст, дак, чого ж химороди гнати? Г. Барв. 110. Словник української мови Грінченка