1. Словник української мови у 20 томах

хитромовний

ХИТРОМО́ВНИЙ, а, е, розм.

Який добирає надмірно вишукані слова; пишномовний, витіюватий, речистий.

Шкода слави твоєї, вродливая, красна країно! Шкода твого Парфенона, шкода театрів твоїх.., хитромовних річей Демосфена (Сл. Б. Грінченка);

Нехай інший, хто в казки письмацькі давні поринає, хитромовну їх імлу, мов чисту правду, прославляє (П. Куліш).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитромовний — хитромо́вний прикметник заст. Орфографічний словник української мови
  2. хитромовний — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  3. хитромовний — -а, -е, заст. Пишномовний, витіюватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хитромовний — КРАСНОМО́ВНИЙ (про людину — здатний гарно, майстерно говорити; про мовлення — який характеризується майстерністю), РЕЧИ́СТИЙ розм., ПРОРЕЧИ́СТИЙ заст., ВИМО́ВНИЙ діал., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідко; СОЛОДКОМО́ВНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  5. хитромовний — ХИТРОМО́ВНИЙ, а, е, заст. Пишномовний, витіюватий. Словник української мови в 11 томах
  6. хитромовний — Хитромовний, -а, -е Витійскій. Шкода слави твоєї, вродливая, краска країно! Шкода твого Парфенона, шкода театрів твоїх, шкода Солонових прав, хитромовних річей Демосфена. О. 1861. І. 93. Словник української мови Грінченка