хитромудрий

ХИТРОМУ́ДРИЙ, а, е.

1. розм. Який відзначається хитрим, винахідливим розумом, умінням виходити з будь-якого становища.

Замість башти на ньому [танку] ребристо здіймається щось схоже на кран, Ліна пізніше дізнається, що це хтось хитромудрий, пристосовуючи танк до мирного життя, дійсно, скинув з нього башту і натомість встановив звичайний робочий кран, яким під час ремонту можна піднімати найважчі двигуни... (О. Гончар);

На той час уже вмерла Рогніда, а в Новгороді хитромудрі Добрині вкоротили віку слабодухому Вишеславу (П. Загребельний);

[Харько:] Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води і все звернути на мене (М. Кропивницький).

2. Дуже складний; мудрований, вигадливий.

Його розумовий апарат не був удосконалений, щоб розплутувати якісь хитромудрі вузли (Л. Смілянський);

Під куполом [цирку] над головою нерухомо висіли блискучі трапеції, якісь хитромудрі механізми, таємниця яких розкривається глядачам лише під час вистави (Д. Ткач);

На них [мишей] вигадано хитромудрі пастки й мишоловки (Ю. Яновський);

У Ібрагіма .. готувалися до весілля. Два дні смажили, пекли і варили хитромудрі страви і ласощі (З. Тулуб);

Дивлячись на матч, переконуєшся, що майстерність футболу дійшла в нас до надзвичайної висоти, до мистецтва – такі інтересні, складні й хитромудрі розігруються на зеленому полі комбінації, ситуації і т. ін (Остап Вишня);

// Який відзначається витіюватістю, незвичністю.

Я уважно розглядав незнайомий почерк. Акуратно, рівно і чітко, з хитромудрим плетивом в'язався рядок за рядком (Ю. Збанацький);

Він морщив лоб, вигадуючи хитромудрі слова і речення, щоб передати висловлену думку, кілька разів перечитував написане і знову починав писати (М. Чабанівський).