хитрунець

ХИТРУНЕ́ЦЬ, нця́, ч.

розм. Зменш.-пестл. до хитру́н.

* Образно. Є у мене олівець – Хитрунець і пустунець (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрунець — хитруне́ць іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хитрунець — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  3. хитрунець — -нця, ч., розм. Зменш.-пестл. до хитрун. Великий тлумачний словник сучасної мови