1. Словник української мови у 20 томах

хлань

ХЛАНЬ, і, ж., діал.

Безодня, прірва.

Щоб мене сира земелька в чорну хлань сховала, коли я з своєї вини лану не дожала (Уляна Кравченко);

До кінця тепер мене послухай, А потім упади у темну хлань (Д. Павличко);

Ці груди болю, біль грудей, Застрашених страждань – нема їм жодних панацей Все поглинає хлань (В. Стус).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлань — Хлань: — безодня, прірва [2,XIII] — безодня [I] Словник з творів Івана Франка
  2. хлань — хлань іменник жіночого роду безодня, прірва діал. Орфографічний словник української мови
  3. хлань — див. безодня; болото Словник синонімів Вусика
  4. хлань — -і, ж. 1》 діал. Безодня. 2》 зах. Величезна кількість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хлань — ХЛАНЬ, і, ж., діал. Безодня. Щоб мене сира земелька в чорну хлань сховала, коли я з своєї вини лану не дожала (У. Кравч., Вибр., 1958, 128); До кінця тепер мене послухай, А потім упади у темну хлань (Павл., Пальм. віть, 1962, 68). Словник української мови в 11 томах
  6. хлань — Хлань, -ні ж. 1) = безодня. 2) Множество, огромное количество. Хланею налітали. Желех. Виїв би хлань.... Фр. Пр. 71. Словник української мови Грінченка