хлопців
ХЛО́ПЦІВ, цева, цеве.
Прикм. до хло́пець; належний хлопцеві.
Матюха сатанів. Скривавлене обличчя хлопцеве і з очей страх будили в ньому гостре чуття звірячої люті й хмільної насолоди (А. Головко);
Хлопцева рішучість розвеселила дорослих (О. Гончар);
В голосі хлопцевім бриніли ледве вловні нотки і сорому, і образи, і жалю до батька (І. Кириленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлопців — хло́пців прикметник Орфографічний словник української мови
- хлопців — -цева, -цеве. Прикм. до хлопець. || Належний хлопцеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлопців — ХЛО́ПЦІВ, цева, цеве. Прикм. до хло́пець; належний хлопцеві. Матюха сатанів. Скривавлене обличчя хлопцеве і з очей страх будили в ньому гостре чуття звірячої люті й хмільної насолоди (Головко, II, 1957, 144)... Словник української мови в 11 томах