хлопчак

ХЛОПЧА́К, а́, ч., розм.

Те саме, що хло́пець 1, 3.

Одхиляє двері [учитель], аж коло порога старець сивий стоїть, руку простягає. Коло грубки хлопчак-поводир треться, теплого місця шукає (А. Тесленко);

– А гнали ж у Німеччину корів, свиней, коней, всякого добра. А людей вибрали – тисячі тисяч. Дівчат, хлопчаків, таж так було жалісно! (О. Довженко);

Хлопчаки з галасом гайнули широкою хутірською вулицею (Григорій Тютюнник);

Хлопчак починає чеберяти по хатинці незграбними.., пошитими на виріст чоботищами, у яких більше онуч, аніж ніг (М. Стельмах);

Крадькома хлопчаки пробиралися в тиші. (До нехитрих забав кожен хлопець привик (М. Нагнибіда);

* У порівн. Спускаючись униз, Брянський і Сагайда про щось жваво дискутували, ковзаючись, мов хлопчаки, по слизькій траві (О. Гончар);

Як хлопчака, прогнали його панські попихачі від череди (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлопчак — хлопча́к іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хлопчак — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
  3. хлопчак — -а, ч., розм. Те саме, що хлопець 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлопчак — ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАЦА́Н фам., ПАХО́ЛОК заст., ХЛОПА́К діал., БА́ХУР діал.; ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
  5. хлопчак — ХЛОПЧА́К, а́, ч., розм.. Те саме, що хло́пець 1, 3. — А гнали ж у Німеччину корів, свиней, коней, всякого добра. А людей вибрали — тисячі тисяч. Дівчат, хлопчаків, таж так було жалісно! (Довж. Словник української мови в 11 томах
  6. хлопчак — Хлопчак, -ка м. = хлопець. Канев. у. Словник української мови Грінченка