1. Словник української мови у 20 томах

хлоп'ятко

ХЛОП'Я́ТКО, а, с.

Пестл. до хлоп'я́ 1.

Дивлюся: під тином сердешна дитина, Хлоп'ятко маленьке, – вся в латах свитина... (Б. Грінченко);

Мале хлоп'ятко по цілих днях бігало по полю, поміж високих лопухів (М. Коцюбинський);

Та й хлоп'ятко моє полюбило Марію (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлоп'ятко — хлоп'я́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хлоп'ятко — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
  3. хлоп'ятко — -а, с. Пестл. до хлоп'я 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлоп'ятко — Хлоп'я, -яти с. Маленькій мальчикъ; мн.: ребята. Се й мале хлоп'я знає. МВ. І. 107. Тепер, — от як там п'ять або шість год хлоп'яті, вже воно й у штанцях. Рудч. Ск. А нуте, хлоп'ята, на байдаки! Море грає, ходім погуляти. Шевч. 49. ум. Словник української мови Грінченка