1. Словник української мови у 20 томах

хлорид

ХЛОРИ́Д, у, ч.

Сіль соляної (хлористоводневої) кислоти.

Металевий цирконій добувають відновленням його двоокису або хлориду такими активними металами, як магній, натрій, кальцій (з наук.-попул. літ.);

Крім хлоридів інших металів, хлорид алюмінію може приєднувати воду, сірководень, амоніак і утворювати складніші сполуки (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлорид — хлори́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хлорид — ХЛОРИД – ХЛОРИТ – ХЛОРИН – ХЛОРАТ Хлорид, -у. Сіль хлористоводневої (соляної) кислоти: хлорид натрію. Хлорит, -у. Породотвірний мінерал класу силікатів. Хлорин, -у. Різновид синтетичного волокна з полівінілхлориду. Хлорат, -у. Сіль хлорнуватої кислоти (отруйна): хлорат калію. Літературне слововживання
  3. хлорид — -у, ч., хім. Сіль соляної (хлороводневої) кислоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлорид — ХЛОРИ́Д, у, ч. Сіль соляної (хлористоводневої) кислоти. Металевий цирконій добувають відновленням його двоокису або хлориду такими активними металами, як магній, натрій, кальцій (Наука.. Словник української мови в 11 томах