хлороз

ХЛОРО́З, у, ч.

1. мед. Жіноча хвороба – недокрів'я, пов'язане з нестачею в організмі заліза; бліда неміч, блідниця.

2. бот. Захворювання рослин, що виявляється в пожовтінні й побілінні листків, через брак заліза в ґрунті або через інфекцією.

Останнім часом велику увагу агротехніків знову привернуло залізо, при [за] відсутності якого багато рослин хворіють на хлороз (з наук. літ.);

Жовтяниця .. – вірусне захворювання, головною ознакою якого є хлороз, або жовтувате забарвлення і нерівномірне скручування країв листків, а також дрібнолистість (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлороз — хлоро́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хлороз — -у, ч. 1》 мед. Захворювання жінок – недокрів'я, пов'язане з нестачею в організмі заліза; бліда неміч. 2》 бот. Захворювання рослин, що виявляється в пожовтінні й побілінні листків, спричинюваних нестачею засвоюваних форм Феруму або інфекцією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хлороз — хлоро́з (від грец. χλωρός – жовтувато-зелений, блідий) 1. Захворювання жінок – недокрів’я, пов’язане з нестачею в організмі заліза. Інша назва – бліда неміч. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. хлороз — ХЛОРО́З, у, ч. 1. мед. Захворювання жінок — недокрів’я, пов’язане з нестачею в організмі заліза; бліда неміч. 2. бот. Захворювання рослин, що виявляється в пожовтінні й побілінні листків, спричинюваних нестачею засвоюваних форм заліза або інфекцією. Словник української мови в 11 томах