хльоп

ХЛЬОП,

розм., виг. Звуконаслідування, що означає звук від коротких ударів.

А він бабу хльоп в писок (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хльоп — Хльоп! меж., выражающее ударъ. А він бабу хльоп в писок. см. хляп. Словник української мови Грінченка