хлюпавиця
ХЛЮПАВИ́ЦЯ, і, ж.
Те саме, що хлю́пання.
Води із очерету хлюпавиця, І місяця над очеретом річ, Дніпро і сад, і сонна блискавиця, Та неба синь, та синя сонь доріг (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me