хлюпавиця

ХЛЮПАВИ́ЦЯ, і, ж.

Те саме, що хлю́пання.

Води із очерету хлюпавиця, І місяця над очеретом річ, Дніпро і сад, і сонна блискавиця, Та неба синь, та синя сонь доріг (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me