хлюпотати
ХЛЮПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ХЛЮПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок.
Підсил. до хлю́пати.
Сталь біжить по жолобу, як вода, і хлюпоче, і грає, падаючи в глибокий ківш (В. Собко);
Надворі все ще лляв дощ і було холодно. В черевиках було мокро, хлюпотіла вода (С. Чорнобривець);
За вікнами хлюпотів обложний, тихий дощ (Я. Качура);
Горілка в склянці хлюпотіла так, що аж на ліву руку мені полетіли бризки (Ю. Яновський);
На сніжних вибоях трясеться авто, Хлюпоче по ямках зчорнілих проталин (М. Бажан);
* Образно. Колос б'є росою в очі, А нива хилиться, хлюпоче... (М. Стельмах);
Хай хлюпоче пристрасть не остання З серця, наче з повного відра (П. Воронько);
Хлюпотить на обличчях слів Лоскотливий цнотливий легіт .. Тягнуть вишні до берега снів Матіоли невидимий невід (М. Вінграновський).
Значення в інших словниках
- хлюпотати — хлюпота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- хлюпотати — див. лити Словник синонімів Вусика
- хлюпотати — -очу, -очеш і хлюпотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до хлюпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлюпотати — ХЛЮ́ПАТИ (про воду та іншу рідину — рухаючись, утворювати плескіт, хлюпання), ХЛЮ́ПАТИСЯ, ПЛЕСКА́ТИ, ПЛЕСКА́ТИСЯ, ПЛЕСКОТА́ТИ (ПЛЕСКОТІ́ТИ) підсил., ПЛЕСКОТА́ТИСЯ (ПЛЕСКОТІ́ТИСЯ) підсил., ПЛЮ́СКАТИ, ПЛЮ́СКАТИСЯ, ПЛЮЩА́ТИ, БИ́ТИ підсил., БИ́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- хлюпотати — Хлюпоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть і хлюпота́ти, -почу́, -по́чеш, -чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хлюпотати — ХЛЮПОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ХЛЮПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до хлю́пати. Сталь біжить по жолобу, як вода, і хлюпоче, і грає, падаючи в глибокий ківш (Собко, Біле полум’я, 1952, 302); Надворі все ще лляв дощ і було холодно. Словник української мови в 11 томах