1. Словник української мови у 20 томах

хлюпій

ХЛЮПІ́Й, я, ч., зневажл., рідко.

Той, хто розплескує, орозхлюпує воду або іншу рідину.

Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки [тільки] умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлюпій — -я, ч. Той, хто часто щось розхлюпує, роспліскує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хлюпій — Хлюпій, -пія м. Часто разливающій, расплескивающій воду. Хлюпала б тебе лиха година! Усе б тіки умивавсь та розхлюпував воду. От злидень, от хлюпій! Старобѣльск. у. Словник української мови Грінченка