хляп
ХЛЯП, виг.
1. Звуконаслідування, що означає глухий короткий звук.
– Це ж подібне до пастки, – промовив він похмуро. – Сальце там, ідеали ирізні. Поластивсь – хляп! – і в пастці, і бринчить [бриньчить] на тобі якийсь ланцюжок. Ні під три чорти! (В. Підмогильний).
2. Уживається як присудок за знач. хля́пати і хля́пнути.
Хляп по пиці одного й другого (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хляп — хляп: — ляпас [7;5,XII] Словник з творів Івана Франка
- хляп — див. падати Словник синонімів Вусика
- хляп — I виг., зах. 1》 Звуконаслідування, що означає глухий короткий звук. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. хляпати і хляпнути. II -а, ч., зах. Удар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хляп — Хляп! меж. Хлопъ! Также выражаетъ ударъ. Хляп по пиці одного й другого. ЕЗ. V. 201. Словник української мови Грінченка