хляпавка
ХЛЯ́ПАВКА, и, ж., розм.
Дощ, сльота.
Я вмру восени, в саму хляпавку (Л. Мартович);
Ранком пишу не в хаті, а надворі, як тільки нема “хляпавки” (чудовий буковинський термін для дощу) (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хляпавка — хля́павка іменник жіночого роду дощ, сльота, мокротеча діал. Орфографічний словник української мови
- хляпавка — див. грязь Словник синонімів Вусика
- хляпавка — -и, ж., діал. Дощ, сльота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хляпавка — ДОЩ, ДОЩОВИ́ЦЯ розм., ХЛЯ́ПАВКА діал.; ЗЛИ́ВА, ХЛЮЩ (ХЛЮ́ЩА), ЗАЛИ́ВА розм., ЛИ́ВЕНЬ розм., ПРО́ЛИВЕНЬ розм. (сильний); ХВИ́ЩА розм. (сильний холодний); ПЛО́ВА діал. (з бурею). Словник синонімів української мови
- хляпавка — ХЛЯ́ПАВКА, и, ж., діал. Дощ, сльота. Я вмру восени, в саму хляпавку (Март., Тв., 1954, 153); Ранком пишу не в хаті, а надворі, як тільки нема «хляпавки» (чудовий буковинський термін для дощу) (Л. Укр., V, 1956, 339). Словник української мови в 11 томах