1. Словник української мови у 20 томах

хлібодавець

ХЛІБОДА́ВЕЦЬ, вця, ч., розм.

Той, хто годує, утримує кого-небудь або дає заробіток комусь; годувальник, хлібодар.

Одержавши вінець, він [раб] з майстром попрощався І з хлібодавцями своїми розщитався [розрахувався] (І. Франко);

Проекти реклами подобались навіть моєму хлібодавцеві-інженеру (П. Козланюк);

Десь весь цей час кружляли [прислужники] довкола, відігнані князем, звиклі до його несподіваних примх, але не втерпіли, вирішили навідати свого хлібодавця (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлібодавець — хлібода́вець іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. хлібодавець — -вця, ч., розм. Той, хто годує, утримує кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хлібодавець — ГОДУВА́ЛЬНИК (той, хто утримує кого-небудь), ГОДІВНИ́К рідше, ХЛІБОДА́Р уроч., ХЛІБОДА́ВЕЦЬ розм. Його артистична кар'єра скінчилася тим, що він став лише звичайним годувальником і опікуном своєї хоровитої матері (О. Словник синонімів української мови
  4. хлібодавець — ХЛІБОДА́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Той, хто годує, утримує кого-небудь. Одержавши вінець, він [раб] з майстром попрощався І з хлібодавцями своїми розщитався (Фр., XIII, 1954, 352); Проекти реклами подобались навіть моєму хлібодавцеві-інженеру (Козл., Сонце.. Словник української мови в 11 томах